Настав вересень!

Настав вересень, і водночас вереснева трава розстелила свій ніжний

медово-рожевий квітковий килим на галявинах біля боліт і поміж хвой-

них та мішаних лісів. Це верес звичайний (Calluna vulgaris) – європейсько-

сибірський вид, який трапляється також у Північній Африці та Північній

Америці.

Вересіль, вересень, вересінь, вересовець-трава, вереск, верест, вересок,

вересниця – так у народі називають верес. На межі між серпнем та верес-

нем цвітіння вересіль-трави досягає кульмінації, проте квітучі кущики мож-

на побачити від липня до жовтня. Назва цієї рослини нагадує нам, що наста-

ла осінь і закінчилися канікули.

Calluna у перекладі означає “чистий”. А виникла така назва, напевно,

тому, що гнучкі гілочки вересу в Європі використовували для виготовлення

віників. Медики вважають, що верес називають чистим тому, що його засто-

совували як антисептичний засіб при гнійниках.

Квітникарі, захоплюючись витривалістю, витонченістю, тендітністю чу-

додійної трави, вивели сорти вересу, які прикрашають наші сади, парки та

альпінарії, наповнюють їх чудовим ароматом.

Вересіль-трава – добрий медонос. Проте ве-

ресовий мед темний на вигляд, терпкий і навіть

гіркуватий на смак. Тому пасічники намагаються

не розташовувати вуликів поблизу вересових

галявин. Попри те, із сухих квітів, листочків, сте-

бел вересу готують смачний чай.

Прадавні слов’яни з квітів вересу варили на

вересневі свята хмільний мед – слабоалкоголь-

ний солодкий напій із приємним ароматом. На

жаль, рецепт хмільного меду втрачено.

Верес здавна використовували в народній

медицині при лікуванні ревматизму, застуди,

запалення нирок, водянки, вивихів і переломів.

Маленьким дітям готували чай із вересіль-зілля

проти страху. Старослов’янські воїни присипа-

ли гнійні рани порошком із квітів вересу.

Із часом араби добули йод, європейці – пере-

кис водню, сьогодні науковці синтезували знач-

ну кількість антисептичних засобів, і ми забули

про непримітний вересовий порошок. В апте-

ках немає ліків наших предків – вересових за-

квітчаних пагонів.

Сьогодні вересіль-зілля засилає нам останнє

прощальне вітання від сонця, теплих літніх до-

щів і запашних лук, наче прагне нагадати про

мудрість наших предків, вересову силу, велич і

чистоту.